ћо¤ |
’орольський район | ѕерсональний сайт |
ексклюзивнејвтор: ялина‘ото: –омко [Suc] Ѕлагословенна ’орольщина лежала перед нами. ћи њхали на п≥вн≥ч, ≥ сонце палило безжально. Ќе повний, але душнуватий автобус, жуйки п≥д сид≥нн¤ми (вгадайте з двох раз≥в, ¤ким чином ¤ про це д≥зналас¤!), гривневе морозиво в скл¤ночц≥ в Ѕ≥лоцерк≥вц≥, засм≥чена пол≥етиленом кињв-харк≥вська траса. Ўл¤х на ’орол. ќсь поворот на ¬ишн¤ки (там ми ≥ з≥йшли) Ц в≥д них до ’оролу ще з к≥лометри три. јле пр¤мо зараз метою нашого прињзду Ї „емп≥онат ™вропи з мотоболу. ÷ей жорсткий (а ще плюс гуркотючий ≥ запилюжений) вид спорту зараз перебуваЇ у стан≥ легкого занепаду. рањн, де цей вид спорту маЇ хоч ¤к≥сь шанси на ≥снуванн¤ все менше. —кажу чесно ≥ в≥дверто Ц ¤ не фанат. “обто мен≥ цей чемп≥онат був по ст≥льки по ск≥льки. јле зТњздити можна Ц ¤кщо Ђнема альтернат≥вї. ¬загал≥ ѕолтавщина колись, кажуть, славилась своњми мотобольними здобутками. ¬ишн¤к≥вська ЂЌиваї ≥ полтавський Ђ¬импелї (особливо ц¤ команда) боролис¤ за ¤к≥сь там не найнижч≥ м≥сц¤ в чемп≥онатах —оюзу (та пробачать мене знавц≥Е), гра була видовищною, гравц≥ - найвищоњ майстерност≥. «араз мототреки у загниваючому стан≥, команди не мають грошей на бензин, щоб тренуватись. ¬≥дпов≥дно, майстерн≥сть знизиласьЕ Ќеподал≥к мототреку стоњть Ѕудинок культури. « такими, знаЇте, класично-совковими мозањками по боках в≥д головного входу. ”крањнський колорит, нац≥ональн≥ особливост≥ (себто процв≥таюча шароварщина), плюс рад¤нська нањвн≥сть Ц зображенн¤ збереглис¤ непогано. –еставрують њх тут, чи що. расун¤ д≥вчина в червоних чоб≥тках з≥ стройнющими н≥жками танцюЇ, в той час ¤к хлопець в шароварах прис≥в у гопаку. ÷е справа. «л≥ва ж Ц ≥нтерпретац≥¤ юних Ђробочого ≥ колгоспниц≥ї. ћашин на сто¤нц≥ ≥ пор¤д багатенько, ¤к ≥ людей, що ними д≥брались сюди. —ьогодн≥ день народженн¤ ”крањни. ќрган≥зац≥¤ в≥дчуваЇтьс¤ Ц пости з дањшниками, бейджики у продавц≥в, палатки з њжею ≥ сувен≥рами. „ерез ворота проходимо без квитк≥в ≥ запрошень. ѕевно те, що на шињ у –омка висить фотоапарат, а на мен≥ б≥лою вороною кричить вишиванка (знаЇте, ≥нод≥ приЇмно, що навколо у рад≥ус≥ нев≥домоњ к≥лькост≥ (к≥ло-?)метр≥в ти ун≥кально вигл¤даЇш, ¤к н≥хто) не викликаЇ н≥¤ких питань у людей на вход≥. ћатч≥ зб≥рноњ ”крањни вс≥ на сьому вечора. —пека спадаЇ, народ вилазить з будинк≥в, чекаЇ гри ≥ хоче рад≥ти, бачачи, ¤к наш≥ забивають мТ¤ч≥ у ворота суперник≥в. ¬ принцип≥, великого розпачу в≥д поразок не в≥дчувалось. ѕрикро Ц так. ћи ж так завз¤то кричали, ми обТЇднувались вигукуючи по складах Ђ”крањнаї, махаючи прапором ≥ слухаючи (≥ сп≥ваючи) нац≥ональний г≥мн. ” п≥дсумку наша зб≥рна зайн¤ла 4 м≥сце. ” ф≥нал≥ зустр≥лис¤ зб≥рн≥ –ос≥њ ≥ Ѕ≥лорус≥ Ц дуже жорстка гра з обох стор≥н, багато порушень, багато злост≥. јле ¤ не про те. ћ≥сто ’орол Ц живи. я не знаю ≥мен≥ вашого мера, ¤ не знаю, наск≥льки в≥дпов≥дним вашому бажанню було його обранн¤, т≥льки не дозвол¤йте йому н≥вечити ваше р≥дне м≥сто! ’орольчани прив≥тн≥ ≥ гостинн≥ - це ¤ знаю точно. Ќас не т≥льки приютили ≥ нагодували, нам ще й влаштували довол≥ симпатичну екскурс≥ю по м≥сту. ÷≥лковитим в≥дкритт¤м було дл¤ мене ≥снуванн¤ Ђ’орольськоњ ¤миї. ¬ цьому концтабор≥ загинуло 90 тис¤ч жертв. ≤ ¤ н≥чого ран≥ше не чула про це. ƒивно, наче й в≥к ≥нформац≥њ Ц а так старанно замовчуЇтьс¤Е ѕобачили два памТ¤тники, присв¤чен≥ ц≥й нелюдськ≥й стор≥нц≥ ≥стор≥њ м≥ста. ќдин стоњть неподал≥к м≥сц¤ трагед≥њ. ¬≥н ¤вл¤Ї собою ф≥гури трьох ж≥нок р≥зних в≥к≥в: старенька мати, вже не молода дружина ≥ юна д≥вчина - дочка чи наречена. —мол¤нисто-чорна фарба, в ¤ку закутан≥ ц≥ три найсумн≥ш≥ постат≥, добр¤че припала пилом. ¬≥д спогл¤данн¤ цього постаменту хочетьс¤ забути вс≥ б≥ди ≥стор≥њ, наче њх ≥ не було н≥коли, але не можна, н≥ в ¤кому раз≥. ≤нший памТ¤тник знаходитьс¤ б≥л¤ агропромислового коледжу. ƒивна арх≥тектурна конструкц≥¤ важко п≥ддаЇтьс¤ описанню. јле враженн¤ чогось страшного ≥ непоправимого не полишаЇ. як ≥ сум... Ќеподал≥к видн≥Їтьс¤ недавно встановлений хрест, п≥д ¤ким лежать дек≥лька вицв≥лих в≥нк≥в. «овс≥м поруч ≥з коледжем Ц стад≥он, на ¤кому проход¤ть чемп≥онати р≥зного кал≥бру Ц м≥сцев≥ ≥ районн≥. ¬≥н ще маЇ залишки совдеп≥вськоњ пропаганди спорту у вигл¤д≥ ф≥гурок людей, що займаютьс¤ вс≥ма можливими його видами (в≥д футболу до стр≥льби по м≥шен¤х) ≥ аг≥тац≥йноњ пол≥тики у форм≥ безперечно милоњ фрази Ђ—порт и труд р¤дом идутїЕ ќриг≥нальна ≥ дуже похвальна ≥де¤ ос≥нила кер≥вництво (?) цього техн≥куму (точно сказати не берусь, може, хто й п≥дказав): розмалювати паркан навколо стад≥ону у тематичн≥ малюнки-графф≥т≥. —еред тем, наск≥льки ми зрозум≥ли, було дек≥лька основних мотив≥в: незалежн≥сть ”крањни (¤к ≥ сама ”крањна), р≥чниц¤ створенн¤ коледжу, боротьба з наркоман≥Їю ≥ шк≥дливими звичками, р≥дне м≥сто очима студент≥в, ≥люстрац≥¤ обраноњ профес≥њ. —кажу в≥дверто Ц композиц≥йна ориг≥нальн≥сть, ¤к ≥ талановит≥сть виконанн¤ малюнк≥в, сила у¤ви ≥ розмах фантаз≥њ де¤ких роб≥т просто вражала. ƒе¤к≥ графф≥т≥ примушували посм≥хнутись, де¤к≥ задуматись, де¤к≥ викликали питанн¤. Ќу, а де¤к≥ н≥ питань, н≥ в≥дпов≥дей взагал≥ не потребували Ц ¤кийсь такий сюрреал≥зм по-хорольськи, чесне слово. Ќе об≥йтись у будь-¤кому райцентр≥ без ¬олодимира ≤лл≥ча. “ак ≥ в ’орол≥, в самому центр≥, кр≥м парку ≥ районноњ ради, на площ≥ стоњть, тримаючись за борт чи то довгого жакету, чи то короткого пальто, Ћен≥н. ≤ дивитьс¤ кудись далеко-далеко, ≥ бачить перемогу комун≥змуЕ „ерез дорогу в≥д т≥Їњ площ≥ стоњть памТ¤тник “реть¤ку ≤вану ћойсейовичу. —аме в≥н керував арм≥Їю, ¤ка визвол¤ла ’орол в≥д фашист≥в. ’орольчани ≥з сумом згадують про колишн≥ потужн≥ заводи, що працювали у м≥ст≥ Ц цегл¤ний ≥ молочний. ўоправда, молокозавод ≥ зараз намагаЇтьс¤ ¤кось функц≥онувати. Ќав≥ть колись збудований поруч ц≥лий район вважаЇтьс¤ довол≥ непоганим (х≥ба що в≥ддалений в≥д центру) Ц там завжди справне опаленн¤ ≥ гар¤ча вода, поруч школа дл¤ д≥тей прац≥вник≥в заводу, чистенький ≥ мальовничий ставочок, званий чомусь Ѕјћ. « транспортом в м≥ст≥ погано. Ќам на оч≥ попадались всього дек≥лька маршруток ≥ ст≥льки ж автобус≥в. Ќе знаю, ¤к вони добираютьс¤ до роботи, адже на такс≥ не станеш кожного дн¤ розСњжджати (ц≥ни за один км, м≥ж ≥ншим, трохи вище, н≥ж у ѕолтав≥)Е ” п≥дсумку можна сказати: ’орол довол≥ непогане м≥сто, аби т≥льки мало справного господар¤. якому було б не байдуже те, що молод≥ нема куди под≥тись у в≥льний час (≥ особливо вл≥тку), кр≥м ¤к на н≥чну дискотеку з ус≥ма супутн≥ми додаткамиЕ Ѕо, ¤к писав ∆адан (хай даруЇ за виправлене трохи цитуванн¤), Ђн≥що так не п≥дриваЇ карму, ¤к погана нац≥ональна пол≥тикаї...
|
|
||||||||||||||