статистичне
Лохвиця – місто, районний центр. Розташована на р. Лохвиці, за 180 км від Полтави. 12,4 тис. жителів (2001р.)
історичне
Давньоруське місто Переяславської землі. Вперше згадується в історичних джерелах 1320р. Назва походить від слов’янського слова локва – калюжа, болітце. Відіграла помітну роль як укріплення в Посульській оборонній лінії. У 15 ст. землі по р. Лохвиці належали князям Глинським, з кін. 16 ст. потрапили до рук князів Вишневецьких.
Лохвицька фортеця була збудована у кінці 16 ст. між річками Лохвицею і Сулицею. Вперше згадується у 1618р. У 17 ст. оборонна огорожа складалася з насипного земляного валу й частоколу з бійницями для гармат по гребеню. Конфігурація укріплень фортеці наближалася до півкруглою, з трьох боків мала природні водні перешкоди. 1669р. Лохвицьку фортецю захопили кримські татари. Під час Північної війни у місті був розквартирований шведський загін, тут зберігалася казна І. Мазепи. У кін. 18 ст. Лохвицька фортеця втратила військове значення й занепала.
З 1648р. Лохвиця сотенне містечко Миргородського (до 1658р.), а потім Лубенського полку (1658-1781). У 1-й пол. 17 ст. місту був наданий герб. Після ліквідації автономії Лівобережної України Лохвиця – центр Лохвицького повіту Чернігівського намісництва (1781-1796). У 1796-1802рр. – заштатне місто Малоросійської губернії, з 1802 – центр Лохвицького повіту Полтавської губернії.
Наприкінці 90-х років 19 ст. у Лохвиці був створений аматорський театр. 1905-1906 в місті було побудовано один з кращих на Полтавщині – Народний дім, де театр дістав постійну сцену. У 1903р. в Лохвиці гастролювала російська трупа під керівництвом видатного балетмейстера Маріуса Петіпа.
22.01.1918р. проголошено Радянську владу. З 1923р. Лохвиця – центр Лохвицького району Роменської округи, з 1932 – Харківської області, з 1937р. – Полтавської. 12.09.1941 – 12.09.1943 роки німецько-фашистської окупації.
особистості
Уродженцями Лохвиці є:
Кайданов Я. К. (1779-1855) – біолог
Дунаєвський І.О. (1900-1955) – композитор
Троцький Ф.А. (1845-1898) – винахідник у галузі електротехніки
Пивоваров Г.Л. (1908-1942) – скульптор
Охотников В.Д. (1905-1964) – винахідник і письменник-фантаст
Петренко М.Є. – поет
Радченко О.М. (1894-1975) – композитор
цікаве
Будинок в якому народився і жив (1900-1919) композитор І.О. Дунаєвський (вул. Гоголя, 10)
Краєзнавчий музей (вул. Шевченка, 48)
Пам’ятник філософу і поету Григорію Сковороді (1922р., скульптор І.П. Кавалерідзе), розташований на вул. Леніна
Пам’ятник письменнику Тесленку А.Ю. (1974р., скульптор І.А. Коломієць, архітектор А.Д. Корнєєв), розташований на площі Перемоги
використано інформацію з:
ПОЛТАВЩИНА. Енциклопедичний довідник. За редакцією А.В.Кудрицького, м.Київ, 1992р
інтернетне
Лохвиця (Вiкiпедiя)
Асоціація міст України
Портал Банки України
Розклад по станції Лохвиця