Моя
Полтавщина

м. Пирятин

Персональний сайт
Вергелеса Ігорка


на головну


статистичне

Пирятин – місто, районний центр. Розташован на березі р. Удаю. За 179км від Полтави. Є залізнична станція. 16,7 тис. жителів (2001р.).


історичне

Вперше згадується в Лаврентіївському літописі 1155р. Після зруйнування Пирятину монголо-татарськими ордами у першій половині 13 ст. поселення поступово відродилося. 1261р. Пирятин згадується як великий населений пункт у складі об’єднаної Сарайської і Переяславської єпархій. Близько 1578р. Пирятином володів шляхтич М. Грибунович-Байбуза, 1592р. Пирятин перейшов до рук черкаського старости магната Олександра Вишневецького, якому за указом польського короля Сигізмунда ІІІ було надано привілей на запровадження магдебурзького права. О. Вишневецький на місці старого Пирятина побудував замок і місто, яке назвав Михайловим на честь свого батька. Та ця назва не прижилася. Після смерті О. Вишневецького у першій половині 17 ст. Пирятином володів його син Ієремія Вишневецький. 1627р. у «Книге Большому Чертежу» Пирятин згадується як місто. У 1648-1658рр. Пирятин – сотенне містечко Пирятинської сотні Кропивенського полку. 1658р. сотенне містечко Пирятин віднесено до Лубенського полку. Навесні 1683р. пожежа знищила значну частину міста. У листопаді 1708р. козаки під керівництвом старшини Леонтія Свічки не здали місто шведським військам. У вересні 1781р. згідно з указом Катерини ІІ Пирятин став повітовим містом Київського намісництва. 1802р. – Пирятин, як повітове місто, увійшов до Полтавської губернії.

В січні 1918р. було встановлено Радянську владу. З 1923р. Пирятин – районний центр Прилуцького округу. 18.09.1941-18.09.1943 – час німецько-фашистської окупації.


особистості

Уродженцями Пирятина є:
Іван Максимович (1679-1745) – живописець-монументаліст (брав участь у розписах Мгарського, Золотоніського і Переяславського монастирів)
Гамалія П.Я. (1766-1817) – вчений
Григорович В.І. (1786-1865) – історик мистецтвознавства
Мокрицький А.М. – живописець і педагог

Поблизу Пирятина, на хуторі Убіжище (тепер с. Мар’янівка), народився письменник Є.П. Гребінка

У місті служив у чині капітана М.І. Кутузов, бували Т.Г. Шевченко, Г.С. Сковорода, Марко Вовчок.


цікаве

Собор Різдва Богородиці (1781р.)
Лікарня (початок 19 ст., арх. М. Амвросимов)
Картинна галерея (вул. Леніна, 47)
Історико-краєзнавчий музей (вул. Пушкіна, 47)


використано інформацію з:

ПОЛТАВЩИНА. Енциклопедичний довідник. За редакцією А.В.Кудрицького, м.Київ, 1992р


на головну




Сайт управляется системой uCoz