статистичне
Шишаки – селище міського типу, районний центр. Розташовані на лівому березі р. Псла, за 64км від Полтави. 5,3 тис. жителів (2001р.).
історичне
Засновані, вірогідно, на поч. 14 ст. Назва пішла від шишкуватих (куполоподібних) горбів, на яких знаходяться Шишаки. Вперше згадуються 12.08.1399р. в описі битви литовського князя Вітовта з татарським ханом Тимуром Котлуком. З 1649р. Шишаки – сотенне містечко Миргородського полку. Козаки Шишацької сотні брали участь у повстанні Пушкаря і Барабаша (1657-1658). 1672р. приєднано до Полтавського полку. За універсалом гетьмана І. Мазепи від 1689р. закріплені за Данилом Лісницьким. З 1781р. Шишаки у складі Говтвянського повіту Київського намісництва. З 1795р. віднесені до Катеринославського намісництва, з 1796р. – Малоросійської, 1802р. – Полтавської губернії.
У січні 1918р. проголошено радянську владу. 1923р. побудовано першу на Україні сільську радіостанцію. У 1926р. Шишаки – районний центр Полтавського округу. 22.09.1941-22.09.1943 – час німецько-фашистської окупації.
особистості
Уродженцями Шишак є:
Митропольський Ю.О. – математик і механік
Яковенко В.І. (1857-1923) – вчений-психіатр (похований у Шишаках)
Яковенко Є.І. (1863-1943) – лікар, професор (похований у Шишаках)
1913-1917рр. – жив В.І. Вернадський
У Шишаках бували: живописець і архітектор В.Г. Кричевський, письменники В.Г. Короленко, І.О. Бунін
цікаве
Історико-краєзнавчий музей (вул. Корнилича, 22)
